Історія школи

До 1887 року в селі Оситняжці зовсім не було школи, в селі була суцільна неписемність. Були поодинокі і дуже рідкі випадки, коли хтось з куркульської верхівки віддавав своїх дітей до дяка за певну плату вчитися. В 1887 році в селі було відкрито церковно-парафіяльну школу. Громада посеред села збудувала невеликий будинок, критий соломою з невеликими вікнами. Меблі в ній були не мудрими, лави з грубих дубових дощок на 5-6 учнів. Класні дошки були на триніжках. От і всі меблі. Метою такої школи за положенням від 14 липня 1874 року було «утвердити в народі релігійне поняття і поширювати початкові корисні знання». Предметами навчання були: Закон Божий, читання на книжках церковного і «гражданського» друку, письмо, чотири арифметичні дії, церковний спів. Порядок у школі встановлювався попом на його розсуд. Охоплення дітей навчанням було неповним. До 1917 року в селі було 65% неписьменного населення. Після перемоги революції в 1917 році в школі було створено піонерську організацію, піонери приймали участь в підготовці різних свят та допомагали пристарілим.

В 1916 році Єлисаветградське повітове земство розпочало будувати в с. Оситняжка школу нового типу. Нова школа називалася земською, однокласовою приходською школою. Піп приходив сюди читати Закон Божий. Перед школою було завдання виховати релігійних, відданих царизмові людей. Фізичне покарання, грубе навчання – ось як можна охарактеризувати дореволюційну школу.

Першими вчителями були Індиченко Артем Юхимович, Голуб Віра Юхимівна, Куценко Іван Онисимович, Голуб Надія Костянтинівна, Цуокан Михайло, Середа Іван Хомич (зі спогадів вчителя Шевченко А.А.). В 1930 р. в школі стало 5 класів, з 1936 р. – 7, а перед війною – 10.

В 1941 році почалася Велика Вітчизняна війна. В липні 1941 року в село ввійшли фашисти, підпалили школу, частину перетворили на склад, бібліотеку, шкільне приладдя пограбували, побили, розкидали. Дошки, двері порозбивали та відвезли на будівництво укріплень.

6 січня 1944 року село було визволено від загарбників, почалася відбудова зруйнованого. В першу чергу відбудували школу, 14 лютого 1944 року школа почала працювати. Після війни учні навчалися в трьох приміщеннях. А в 1967 році до річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції було побудовано нове приміщення школи, яке існує понині.

До Великої Вітчизняної війни директорами школи були Радченко І.Ф., Рябченко С.С., Ткаченко Г.С. Після закінчення війни школу очолювали Голуб М.Я., Цепа О.А., Олефіренко Т.А., Жданова С.І., Приймак В.В., нині школу очолює Темченко Л.О.

З 60- 90 рр. в школі працювали Шевченко Н.М., Пащенко В.С., Буяльська І.Б., Малюк В.К., Коваленко А.О., Куга К.С., Плужник М.М., Каширна Г.Я., Чухрій А.В. та багато інших.

За роки існування школа випустила тисячі учнів. Вона гордиться своїми випускниками: письменником Дмитром Клюєнком, кандидатом педагогічних наук, доцентом Тарапакою Н.М., кандидатом воєнних наук, доцентом Гусаком В.О., заслуженим працівником вищої школи професорів Індиченком П.Д.

Сьогодні в школі навчається 85 учня, працює 20 вчителів. Серед них 8 вчителів вищої категорії, 5 - старших вчителів, 2 - Відмінники освіти України, 1 вчитель-методист. У школі систематично проводяться семінари, творчі звіти як колективу в цілому, так і окремих методичних об’єднань та педагогів. На базі нашої школи проводяться районні семінари-практикуми, заняття районних шкіл професійного становлення вчителів математики і фізики. Школярам створені всі необхідні умови для навчання та відпочинку. Кабінети обладнані всім необхідним, працює шкільна бібліотека з фондом в 13 тисяч книг. В школі створений і працює кабінет інформатики, правда - комп'ютери 2004 року. Школа має власне друковане видання – газету «Шкільне життя», працюють гуртки та секції, влітку діє оздоровчий табір «Дружба». Окрасою школи є музей школи і музей Бойової слави села, де проходять зустрічі з ветеранами війни та праці, вечори пам’яті, уроки з історії рідного краю. 10 випускників школи закінчили її з золотою медаллю, 14 учнів отримали срібну медаль «За успіхи в навчанні». Школа з гідністю справляється з поставленим перед нею завданням сіяти розумне, добре, вічне, виховувати патріотів своєї країни.