Пришкільний табір відпочинку з денним перебуванням в школі

Шановні колеги!

Табір – це місце задушевних розмов, тому велику увагу ми приділяємо саме спілкуванню учнів в таборі.

Спілкування в ході спільної діяльності дитячого колективу стає змістом освіти вихованців. Вони засвоюють особливий ритм та особливу атмосферу спілкування. Основне завдання вогників – рефлексія колективної спільної діяльності, уміння розподіляти в колективі зміст та обсяг роботи, вступати в партнерські відносини. Вогник – важливий засіб у формуванні особистості (особливо підлітків), його ставлення до однолітків і старших.

Кожен етап становлення дитячого колективу має свої особливості, динаміку спільної діяльності.

Тому вогники, що організовуються на кожному з етапів, мають свої організаційні та виховні функції.

Вогники організаційного періоду

Головне завдання організаційного періоду - згуртувати, допомогти дітям адаптуватися в оздоровчому закладі. Для цього необхідно:

• якомога швидше познайомити дітей одне з одним; .

• привчити їх до розпорядку дня та дотримання правил у таборі;

• створити в дітей відчуття затишку та комфорту;

• скеровувати їх діяльність і відпочинок;

• дати можливість дітям самоствердитися, запропонувавши діяльність різної спрямованості: спортивна, інтелектуальна, трудова, творча;

• виробити загальні мету, завдання, перспективи спільної діяльності;

• виявити лідерів у колективі дітей;

• розвивати дитяче самоврядування та формувати традиції.

Цьому найкраще сприяють вогники.

Дуже важливо, щоб із перших днів перебування в таборі вогник був не формальним місцем, що нагадує класні збори, а місцем за душевних розмов. Тому важливо не плутати вогник із масовкою, вечіркою. Це не означає, що на вогнику немає пісень, веселих історій та іронічного жарту. Особливе мистецтво - створювати тепле вечірнє задушевне спілкування. педагог повинен бачити перед собою не вихованців і дітей, довірених йому на час, а друзів, з якими він розділяє спільне життя.

Важливо з перших днів необхідно спільно прийняти правила проведення вогника:

· Хочеш сказати – не викрикуй з місця, а дочекайся паузи та підніми руку й попроси слово.

· Вчися слухати уважно, дай висловитися іншому, не перебивай.

· Всі думки мають місце. Критикуючи - пропонуй.

· Правило вільного мікрофона.

· Говори відверто про те, що тебе хвилює.

· Бережи час – говори коротко й по суті обговорюваного питання.

· Говори не про себе, а про справу: не займайся саморекламою.

Дуже важливо, щоб кожен з учасників мав змогу висловитися.

Найцікавіші дітям тематичні вогники. Теми розмови і форма проведення треба брати різні. Наприклад, можна запропонувати розмову «Лист улюбленій матусі (бабусі, сестричці, братику, подрузі, другу), «Телефонна розмова», розповідь-естафета «Якби перенести день сьогоднішній у завтрашній», «День, який мені запам’ятався» тощо.

Головне, щоб у вихованців сформувалася стійка потреба у такому спілкуванні.

Вогник «Розкажи мені про себе» завершує перший етап у формуванні спілкування. Діти повинні заздалегідь знати, на який день намічено вогник, про що має бути розмова. Його завдання - поглибити знайомство дітей одне з одним, сформувати доброзичливе ставлення до кожного члена загону.

Під час проведення вогника необхідно створити незвичайні умови. Наприклад, діти йдуть на вогник особливою стежкою, не позбавленою «небезпеки» а тому хлопчики допомагають дівчаткам. Педагог звертає увагу на те, щоб хлопчики та дівчатка сиділи упереміж, щоб місця були для кожного зручними і кожного було видно всьому загону. Найкраща форма бесіди - коло. Якщо в загоні два педагоги і прийшли дорослі - друзі загону; то дуже важливо, щоб місця дорослих розбивали коло на рівні, частини, тоді увага не зосереджується тільки на дорослих і так дорослі задають свій зразок спілкування.

Схема проведення вогника: настрій невелике вступне слово ведучого (один із вожатих загону), у якому він у невимушеній формі говорить про початок зміни «Ми вам раді», «Ми знову радізустрітися разом», про завдання та традиції вогника «Розкажи мені про себе». За традицією кожен розповідає про себе - про те, чим він любить займатися, які люди йому подобаються, що він чекає від цієї зміни. Оскільки всі ми члени одного загону, то сьогодні повинен висловитися кожен: черговості нашої розмови дотримуватимемося за допомогою символу - пера, вугіллячка від багаття минулого загону тощо (важливо, щоб предмет був не занадто яскравим чи незвичайним, не відволікав уваги).

Розмову продовжує другий вожатий: розповідаючи про себе, він дає схему розповіді (ім'я, чим займається, хобі, про людей і про відносини з ними), потім передає символ за годинниковою стрілкою, і розповідь продовжує вже дитина, далі розповіді дітей ідуть по колу.

Приблизно через кожні 15-20 хвилин вожатий пропонує паузи, щоб розмова не була монотонною. Це вірші та розповіді дітей із минулих змін, урочисте вручення наказу (він зачитується). Щоб діти не засиділися в одній позі, можна запропонувати в середині вогника ввести якийсь сюжет з рухами, але такими, котрі не порушували б спільного настрою на вечірньому вогнику. Завершується вогник словами вожатого, у яких він висловлює надію, малює оптимістичну перспективу цієї зміни. Завершується вогник спільною піснею.

Вогники в основний період

Завдання - рефлексія діяльності загону. Тривалість їх невелика - 15-20 хв. У ситуаціях кризи в розвитку дитячого колективу та конфліктів вогник може бути тривалішим.

Важливо, щоб збір на вогник завжди був неформальним. Так, у своїй роботі важливо використовувати опосередковані форми збору: вожатий на місці проведення вогників починає якусь розмову з дітьми (тема може бути незвичайною - про кольоропсихологію, вірші, легенди, випадки, кiнoгepoя або книжку, фантастику та пригоди - усе це може стати темою розповіді, що переходить у бесіду), або з невеликою групою співає пісні, або зачитує якийсь уривок із книжки (особливо в загонах молодших підлітків).